Сутність та значення розміщення продуктивних сил


Продуктивні сили – це сукупність трудових ресурсів і засобів виробництва.

Складовими продуктивних сил є:

1) засоби виробництва, які людина використовує в процесі праці. Вони поділяються на предмети праці та засоби праці:

- предмети праці – предмети, що дані природою, та ті, що в процесі праці переробляються або обробляються з метою одержання готової продукції для особистого виробничого використання;

- засоби праці – машини, устаткування, інструменти та інші технічні знаряддя; технологічні процеси та енергопостачання; автоматизовані системи управління, комп’ютери тощо. Центральне місце в системі засобів праці займають накопичені людством знання, наука.

2) населення;

3) трудові та природні ресурси;

4) виробництво і сфера обслуговування;

5) галузеві та міжгалузеві комплекси;

6) соціальна інфраструктура;

7) територіальні системи господарювання;

8) система суб’єктивних (людина) і речових елементів, які здійснюють “обмін речовин” між людиною та природою в процесі суспільного виробництва.


Завданням РПС є обґрунтування напрямків оптимізації розміщення та розвитку продуктивних сил, підвищення економічної, екологічної та соціальної ефективності їх функціонування в територіальних господарських системах, а також визначення перспектив пропорційно-збалансованого регіонального розвитку.

Основними проблемними завданнями розвитку в галузях розміщення продуктивних сил та формування економіки регіонів є:

- ефективне з економічної та екологічної точки зору використання компонентів природно-ресурсного потенціалу країни;

- збереження та примноження інтегрального людського (демографічного, інтелектуального, трудового) потенціалу України;

- мінімізація протиріч між існуючою територіально-галузевою структурою господарського комплексу України та необхідністю створення висококонкурентної економіки із значною продуктивністю праці та гнучкою організацією виробництва шляхом ефективної структурної трансформації господарських комплексів;

- підвищення ефективності використання виробничо-економічного потенціалу регіонів;

- пристосування до умов глобалізації, відновлення євразійських зв’язків та інтеграція у світовий економічний простір;

- пріоритетний розвиток усіх видів інфраструктури (обслуговуючих галузей господарства), з особливим пріоритетом для ринкової інфраструктури;

- істотне підвищення ефективності регіональної економіки з одночасним забезпеченням пропорційно-збалансованого регіонального розвитку.


7697082732929765.html
7697109884283049.html
    PR.RU™